ЗавантаженняБудь ласка зачекайте...

Архітектурно – планувальні передумови регенерації промислових районів на прикладі району Садгора у м.Чернівці.

Блог,   15 квітня 2016

Архітектурно – планувальні передумови регенерації промислових районів на прикладі району Садгора у м.Чернівці.

Архітектурно – планувальні передумови регенерації промислових районів на прикладі району Садгора у м.Чернівці.

         Як не прикро констатувати, але після 25 років новітнього постання незалежної України, ми спостерігаємо у переважній більшості областей України значні масиви її території, що представляють собою жахливу руїну на місці колись потужних промислових районів епохи планової економіки та          « розвинутого » соціалізму. Метою даної статті не є намагання здійснення глибокого аналізу причин, чому ці функціонуючі раніше підприємства так і не зуміли пристосуватись та вистояти в умовах ринкової економіки. Недолуга приватизація, непрофесійний менеджмент та злочинна податкова політика – зробили своє діло і тисячі підприємств або збанкрутіли, або перебувають на межі банкрутства. Аби не вести дискусію взагалі, візьмемо для конкретного прикладу колись потужний промисловий район у місті Чернівці – Садгірський.

     Не буду перераховувати усі підприємства, які розташовувались у цьому районі адже їх було понад 40, де працювало понад 200-300 чоловік на кожному, а зупинюсь лише на тих, що займались переробкою сільсько-господарської продукції. Спиртоб’єднання, цукровий завод, олійно-жировий комбінат, м’ясокомбінат, міськмолзавод, соко-екстрактний завод, бази – овочева, сирна, рибна, бакалійна, переробні підприємства місцевої промисловості та облспоживспілки. Причина такої концентрації переробних підприємств цілком зрозуміла, адже ще у 60 роках Садгірський район був сільським районом, окрім того він розташовувався поруч міста, а продукція цих підприємств йшла далеко за межі області. Останні чверть століття влада абсолютно відмежувалась від однієї із своїх функцій створювати сприятливі умови для функціонування промисловості. Але будь-яке місто,  ще за Афінською містобудівельною хартією 1934 року, повинно гармонійно поєднувати та забезпечувати 4 основні функції : - роботу, комунікації, житло та дозвілля відпочинок. Тож у будь-яких новітніх стратегіях розвитку міста та при розробці генпланів ми повинні не забувати, що повинні будувати у містах не лише житлові масиви, торгові та розважальні центри але і передбачати промислові зони.

     Тож метою регенерації Садгірського району повинно стати максимально можливе збереження його промислового потенціалу. Розвинута транспортна інфраструктура ( мережа залізничних колій та зручні автошляхи), наявність потужних високовольтних ліній та трансформаторних підстанцій є вагомим підґрунтям для розвитку нових адаптованих до сучасних умов видів виробничої діяльності. Якими ж вони можуть бути?

     У першу чергу це звичайно переробка та зберігання сільськогосподарської продукції, до існуючого олійно-жирового комбінату та молочного заводу  потрібно розвивати глибоку переробку та сучасне  вакуумне та низькотемпературне зберігання овочів, фруктів. Високотехнологічні заводи із переробки продукції тваринництва та риби, адже поруч розташовані широка мережа ставків Заставнянського та Кіцманського районів.

     Будівельна галузь - ( в районі два заводи по виготовленню залізобетонних конструкцій ) та декілька  нових по виготовленню бетону, ще донедавна існував цегельний завод.

     Стержнем розвитку району повинна стати постійно діюча міжнародна виставка енергозберігаючих технологій та відновлюваних видів енергії. А на другому етапі науково-виробничий комплекс по виробництву згаданих технологій. Для цього найбільш придатні території та цехи розташованих поруч заводу «Карпати», колишнього 70 та заводу теплоізоляційних матеріалів.

     Країна гостро потребує заміни технологій у комунальному господарстві, тож ми, як прикордонна область, могли б стати певним полігоном для їх апробації та продажу і виробництва. Чи не був би актуальним для нашої держави завод із виготовлення асфальтових заводів?

    Ніщо краще не популяризує та рекламує туризм, як власна студія кіно та телепродукції. В районі є значні вільні території для її розташування. А багата історія, вишукана архітектура, природно кліматичні умови, розмаїття ландшафтів завжди приваблювали до нас режисерів для зйомок фільмів, тож чи не час мати власну студію імені Івана Миколайчука?

   Потребує переоцінки та переосмислення зона вздовж річки Прут, як перспективна для розташування громадських будівель та сучасного житла. Варто відзначити, що на території колишніх цукрового заводу та спиртового об’єднання  вже розроблено житловий мікрорайон, що пройшов громадське обговорення. При певному його доопрацюванні до вимог ХХІ століття він може стати чудовою моделлю досягнень європейського та світового житлового та громадського проектування та будівництва, еталоном та прикладом для поширення досвіду для решти нашої України.     

   Переважно рівнинне розташування району без небезпечних зсувних зон та архітектурних історико-заповідних обмежень із значними резервними вільними територіями роблять його найбільш потенційно привабливим для забудови та розвитку міста у ХХІ столітті.    

             

Ярослав Волощук      

 

comments powered by Disqus
© 2015—2017 “Історичне місто Чернівці громадський портал”. Всі права застережено.